жахлая вода что значит
Словари
сущ., кол-во синонимов: 4
«ужас, страх», жаха́ть «приводить в ужас», укр. жах, жас «ужас», польск. żachnąć się «содрогнуться» наряду с żasnąć się «прийти в ужас». Ср. ужахну́ться, а также ужасну́ться и ниже, на у́жас. Относительно х (как в страх) см. особенно Эндзелин, СБЭ 70; Брюкнер, KZ 43, 303 и сл.; Преобр. I, 471.
прил., кол-во синонимов: 12
прил., кол-во синонимов: 2
I несов. неперех. разг.-сниж.
1. Издавать сильный низкий звук при выстреле (о пушках, минометах и т.п.).
2. Раздаваться, слышаться (о выстреле).
II несов. перех. и неперех. разг.-сниж.
Делать что-л. интенсивно, много, сильно (напр. бить, пить спиртное и т. п.).
жа́хать, жа́хаю, жа́хаем, жа́хаешь, жа́хаете, жа́хает, жа́хают, жа́хая, жа́хал, жа́хала, жа́хало, жа́хали, жа́хай, жа́хайте, жа́хающий, жа́хающая, жа́хающее, жа́хающие, жа́хающего, жа́хающей, жа́хающих, жа́хающему, жа́хающим, жа́хающую, жа́хающею, жа́хающими, жа́хающем, жа́хавший, жа́хавшая, жа́хавшее, жа́хавшие, жа́хавшего, жа́хавшей, жа́хавших, жа́хавшему, жа́хавшим, жа́хавшую, жа́хавшею, жа́хавшими, жа́хавшем, жа́хаюсь, жа́хаемся, жа́хаешься, жа́хаетесь, жа́хается, жа́хаются, жа́хался, жа́халась, жа́халось, жа́хались, жа́хайся, жа́хайтесь, жа́хаемый, жа́хаемая, жа́хающаяся, жа́хаемое, жа́хающееся, жа́хаемые, жа́хающиеся, жа́хаемого, жа́хающегося, жа́хаемой, жа́хающейся, жа́хаемых, жа́хающихся, жа́хаемому, жа́хающемуся, жа́хаемым, жа́хающимся, жа́хающийся, жа́хаемую, жа́хающуюся, жа́хаемою, жа́хающеюся, жа́хаемыми, жа́хающимися, жа́хаемом, жа́хающемся, жа́хаема, жа́хаемо, жа́хаемы, жа́ханный, жа́ханная, жа́ханное, жа́ханные, жа́ханного, жа́ханной, жа́ханных, жа́ханному, жа́ханным, жа́ханную, жа́ханною, жа́ханными, жа́ханном, жа́хан, жа́хана, жа́хано, жа́ханы
стукать, долбать, дубасить, молотить, ударять, шарахать, огревать, трескать, бить, стучать, садить, тяпать
Толковый словарь живого великорусского языка (359 стр.)
ЖАХ м. южн. зап. страх, ужас, испуг, робость. В ночи на мине такой жах напал. Жахать кого, пугать или страшить, стращать. Жахаться, жахнуться кур. ниж.-мак. пугаться, страшиться, ужасаться; содрогаться от жалости, состраданья. Лошадь жахнулась, ушла. Жахнулось сердце матушки родимой, песня. Жахлая вода, влад. (чахлая) согревшаяся от стоянки в тепле: едва теплая, летняя. См. также жаскнуться.
ЖБАН м. обручная посудина кувшином, высокая, кверху поуже, с навешенной крышкой, резною ручкою и таким же рожком, рыльцем или носком, для кваса и браги; коновка. Жбанец, жбанок, жбанчик. жбаночек, жбанушка, умалит. | Жбанок тамб. боченочек. Как бражки жбан, так всяк себе пан. Что жбан, то пан (однодворцы). Жбанить, много нить, выдувать по жбану.
ЖБЕНЬ м. твер. пск. толстая ржаная лепешка. | Тумак, колотушка. Жбечок? м. пск. веревочка из мочала, из рогозы; лычага.
ЖВАВЫЙ южн. зап. живой, бойкий или резвый. На тихого Бог нашлец, а жвавый сам набежиц.
ЖВАКА-ГАЛС морск. галс вообще снасть, которою тянется (садится) наветренный угол паруса; но с этим у жвака-галса нет ничего общего: это строп, толстая веревка, обносимая вкруг гротмачты, для крепы якорного каната.
ЖВИКНУТЬ кого, кур. свистнуть, огреть, хватить; хлестнуть, ударить.
ЖГОДА ж. (жечь? шкода?) пск. тоска, грусть.
ЖГУЧИЙ, жгущий, жигучий, жигавый, обжигающий, могущий жечь, опалить, выесть или вытравить, едкий, острый. Жгучий камень, состав из поташа и негашеной извести, для травленья на теле наростов, для произведения язвы. Жгучая крапива, Utrica urens, стрекава (а глухая, Lamium). Жгучесть ж. свойство, принадлежность жгучего. Жгучка ж. растение Urena; | морские слизняки, обжигающие тело, как крапивой. Жгун м. струковатый, красный перец, Capsicum annuum. Жгало ср. жегало, жигало (см. жечь); | жало насекомых. Жгарь ж. гарь, огарина, окалина, образующаяся при калке криц. Жгут м. витушка, витень, платок или иная вещь, свитая веревкой, большей частью для игры в жгуты, в жгутики. | Светоч, факел, пеньковый витень, напитанный смолою, салом и пр. | канительная витушка на шляпе или вместо пого нов. Жгутить, ниж. жготить кого, бить жгутом, плетью. Жгуш(ч)ка ж. моск. вица, вязок, жгутик из зеленого или пареного хвороста, для вязки плотов.
Жахлая вода что значит
жах
«ужас, страх», жаха́ть «приводить в ужас», укр. жах, жас «ужас», польск. żachnąć się «содрогнуться» наряду с żasnąć się «прийти в ужас». Ср. ужахну́ться, а также ужасну́ться и ниже, на у́жас. Относительно х (как в страх) см. особенно Эндзелин, СБЭ 70; Брюкнер, KZ 43, 303 и сл.; Преобр. I, 471.
Смотреть что такое ЖАХ в других словарях:
СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́Ю. смотреть
ЖАХ, у, ч. 1. Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м’ясо (Коцюб., II, 1955, 21); Жінки юрмилися осторонь, із жахом чекаючи, що воно буде (Тулуб, Людолови, І, 1957, 18); * У порівн. Воно [небо] то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів (Коцюб., І, 1955, 148). Жах пройма́є (пройня́в, охо́плює, охопи́в, бере́, взяв) кого— у кого-небудь виникає почуття великого переляку, страху. Глобу проймав жах, гнався за ним табуном мовчазних упевнених вовків (Гончар, Новели, 1954, 72); Юнону взяв великий жах! (Котл., І, 1952, 66); Наво́дити (навести́, наганя́ти, нагна́ти, завдава́ти, завда́ти) жах (жа́ху) — виклика́ти в кого-небудь почуття великого переляку, страху. Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити,— —У річці вражу Щуку утопити! (Гл., Вибр., 1957, 74); Нагнав жаху Данило на татар (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 592). 2. перев. чого. Те, що викликає почуття переляку, страху. Тільки тепер з незвичайною глибиною перед дівчиною постав увесь жах нещастя, яке трапилось із її шахтою (Донч., Шахта. 1949, 148); Український народ не хоче повторення жахів війни як для себе, так і для інших народів (Рад. Укр., 13.IX 1951, 3). 3. у знач. присудк. сл., рідко. Те саме, що жахли́во 2. Як це необачно, що вона наважилася порушити професорову заборону. Це ж жах! (Смолич, І, 1958, 80). 4. у знач. присл., розм. Надзвичайно, дуже. [Юля:] їстоньки хочу, жах! (Мороз, П’єси, 1959, 174). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 513. смотреть
-у, ч. 1) Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. •• Наводити жах (жаху) — викликати в кого-небудь почуття великого пере. смотреть
ЖАХ м. южн. зап. страх, ужас, испуг, робость. В ночи на мине такой жах напал. Жахать кого, пугать или страшить, стращать. Жахаться, жахнуться кур. ниж.-мак. пугаться, страшиться, ужасаться; содрогаться от жалости, состраданья. Лошадь жахнулась, ушла. Жахнулось сердце матушки родимой, песня. Жахлая вода, влад. (чахлая) согревшаяся от стоянки в тепле: едва теплая, летняя. См. также жаскнуться.
-у, ч. 1》 Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь.Наводити жах (жаху) — викликати в кого-небудь почуття великого переляку. смотреть
імен. чол. роду1. почуття, стан дуже великого переляку, страху2. (чого) те, що викликає почуття переляку, страху2. те саме, що жахливоужас¤ звiрячий ж. смотреть
«ужас, страх», жахать «приводить в ужас», укр. жах, жас «ужас», польск. zachnac sie «содрогнуться» наряду с zasnac sie «прийти в ужас». Ср. ужахнуться, а также ужаснуться и ниже, на ужас. Относительно х (как в страх) см. особенно Эндзелин, СБЭ 70; Брюкнер, KZ 43, 303 и сл.; Преобр. I, 471. смотреть
【阳】1) 非常害怕, 恐怖不安, 惊骇Жах та й годі! 其是可怕的不得了！Він скочив, охоплений жахом 他吓得跳起来2) (用作谓语) 可怕; 不得了; 极其, 非常
1) (род. жаху) ужас; (чувство тоскливо-беспокойного страха) жуть; (нечто страшное) разг. страсти жах, та й годі! — разг. страсти, да и только! він скочив, охоплений жахом — он вскочил, охваченный ужасом; он вскочил в ужасе 2) предик. ужасно, ужас; жуть. смотреть
Жахлая вода что значит
Смотреть что такое ЖАХ в других словарях:
СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́Ю. смотреть
ЖАХ, у, ч. 1. Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м’ясо (Коцюб., II, 1955, 21); Жінки юрмилися осторонь, із жахом чекаючи, що воно буде (Тулуб, Людолови, І, 1957, 18); * У порівн. Воно [небо] то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів (Коцюб., І, 1955, 148). Жах пройма́є (пройня́в, охо́плює, охопи́в, бере́, взяв) кого— у кого-небудь виникає почуття великого переляку, страху. Глобу проймав жах, гнався за ним табуном мовчазних упевнених вовків (Гончар, Новели, 1954, 72); Юнону взяв великий жах! (Котл., І, 1952, 66); Наво́дити (навести́, наганя́ти, нагна́ти, завдава́ти, завда́ти) жах (жа́ху) — виклика́ти в кого-небудь почуття великого переляку, страху. Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити,— —У річці вражу Щуку утопити! (Гл., Вибр., 1957, 74); Нагнав жаху Данило на татар (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 592). 2. перев. чого. Те, що викликає почуття переляку, страху. Тільки тепер з незвичайною глибиною перед дівчиною постав увесь жах нещастя, яке трапилось із її шахтою (Донч., Шахта. 1949, 148); Український народ не хоче повторення жахів війни як для себе, так і для інших народів (Рад. Укр., 13.IX 1951, 3). 3. у знач. присудк. сл., рідко. Те саме, що жахли́во 2. Як це необачно, що вона наважилася порушити професорову заборону. Це ж жах! (Смолич, І, 1958, 80). 4. у знач. присл., розм. Надзвичайно, дуже. [Юля:] їстоньки хочу, жах! (Мороз, П’єси, 1959, 174). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 513. смотреть
-у, ч. 1) Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. •• Наводити жах (жаху) — викликати в кого-небудь почуття великого пере. смотреть
ЖАХ м. южн. зап. страх, ужас, испуг, робость. В ночи на мине такой жах напал. Жахать кого, пугать или страшить, стращать. Жахаться, жахнуться кур. ниж.-мак. пугаться, страшиться, ужасаться; содрогаться от жалости, состраданья. Лошадь жахнулась, ушла. Жахнулось сердце матушки родимой, песня. Жахлая вода, влад. (чахлая) согревшаяся от стоянки в тепле: едва теплая, летняя. См. также жаскнуться.
-у, ч. 1》 Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь.Наводити жах (жаху) — викликати в кого-небудь почуття великого переляку. смотреть
жах «ужас, страх», жаха́ть «приводить в ужас», укр. жах, жас «ужас», польск. żachnąć się «содрогнуться» наряду с żasnąć się «прийти в ужас». Ср. смотреть
«ужас, страх», жахать «приводить в ужас», укр. жах, жас «ужас», польск. zachnac sie «содрогнуться» наряду с zasnac sie «прийти в ужас». Ср. ужахнуться, а также ужаснуться и ниже, на ужас. Относительно х (как в страх) см. особенно Эндзелин, СБЭ 70; Брюкнер, KZ 43, 303 и сл.; Преобр. I, 471. смотреть
【阳】1) 非常害怕, 恐怖不安, 惊骇Жах та й годі! 其是可怕的不得了！Він скочив, охоплений жахом 他吓得跳起来2) (用作谓语) 可怕; 不得了; 极其, 非常
1) (род. жаху) ужас; (чувство тоскливо-беспокойного страха) жуть; (нечто страшное) разг. страсти жах, та й годі! — разг. страсти, да и только! він скочив, охоплений жахом — он вскочил, охваченный ужасом; он вскочил в ужасе 2) предик. ужасно, ужас; жуть. смотреть
Жахлая вода что значит
СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал. На прославленого Іскру, що наганяв страх на німців цілої округи, ішли глянути з далеких сіл і хуторів (Григорій Тютюнник); Нас раптом проймає страх — людина тоне (Ю. Яновський); «Ну, такий (пес) як скочить на груди — одразу звалить, не вивернешся», — з острахом подумав Семен (Є. Гуцало); На вулиці було до моторошності порожньо, Немовби містечко вимерло до ноги (П. Панч); Це був незбитий, безсумнівний факт, що та сама мізерна, маленька особа без сліду боязні сиділа на барикаді під градом куль (І. Франко); В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м’ясо (М. Коцюбинський); Лесько ще два роки сіяв пострах серед панів і орендарів (В. Гжицький).
СТРАХІ́ТТЯ перев. мн. (страшні, згубні, небезпечні собою або своїми наслідками події, те, що вселяє почуття страху), СТРАХО́ВИНА́, ЖАХ, ЖАХІ́ТТЯ, КОШМА́Р розм., СТРАХО́ВИЩЕ розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм., СТРАХОТА́ розм., СТРАХОВИ́ННЯ розм., СТРАХОВІ́ТТЯ розм. Він мусить у хорошому сімейному колі забути всі страхіття війни і втрату батьків (В. Логвиненко); (Олеся:) Тебе, Марфушо, бачила у сні. Ти ніби взяла моє серце і так боляче давила, а з нього кров капала, така гаряча. (Марфуша:) Яка страховина! (М. Кропивницький); Жахіття інквізиції; Що йому сниться? Хто його переслідує? Щось його мучить, якихось страхіть ще він не подолав, б’ється, може, з браконьєрами на лимані чи.. з неонами міст і кошмарами Хіросіми (О. Гончар); Голови мертві, види бліді, але очі розплющені, страшні й люті. Єремія нітрошки не злякався: він бачив страшніші страховища і сам вчиняв їх (І. Нечуй-Левицький); (Тетяна:) Та пожежа — то було якесь страховиддя! (М. Кропивницький); Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер (О. Стороженко); Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь (Ганна Барвінок); Похмуро позирали партизани на вогняне страховіття (С. Воскрекасенко).